Клізма — введення рідини в пряму кишку з метою діагностики або лікування. Розрізняють очисні, проносні, сифонні, лікувальні, краплинні, а також контрастні (для введення рентгеноконтрастних препаратів) клізми. Наконечники для клізм, кишкові трубки, грушоподібні балони дезінфікують кип'ятінням і зберігають в антисептичному розчині.
Очисна клізма
Очисну клізму застосовують для випорожнення нижнього відділу товстої кишки (наприклад, під час підготовки до планової операції, у разі кишкової непрохідності тощо). Для цього використовують кухоль Есмарха місткістю 1,5—2 л, із соском у дні, на який надягають гумову трубку з наконечником. У кухоль наливають 1,5—2 л води температури 28—32 °С, випускають із трубки повітря і перекривають її затискачем або краником. Хворому пропонують лягти на лівий бік і підтягнути ноги до живота.
Очисна клізма
Очисну клізму застосовують для випорожнення нижнього відділу товстої кишки (наприклад, під час підготовки до планової операції, у разі кишкової непрохідності тощо). Для цього використовують кухоль Есмарха місткістю 1,5—2 л, із соском у дні, на який надягають гумову трубку з наконечником. У кухоль наливають 1,5—2 л води температури 28—32 °С, випускають із трубки повітря і перекривають її затискачем або краником. Хворому пропонують лягти на лівий бік і підтягнути ноги до живота.
Розсовують сідниці пальцями лівої руки і обережно без зусиль, покручуючи, уводять наконечник на глибину 8—10 см, спочатку в напрямку до пупка, а потім паралельно до куприка (мал. 13). Після цього знімають затискач, підіймають кухоль над хворим на висоту 1—1,5 м і вода надходить у пряму кишку. Після клізми хворий має утримати воду протягом 10—12 хв. До води можна додати 1—2 столові ложки гліцерину або 1 склянку настою ромашки. Не слід уводити дуже теплу воду, оскільки вона має здатність усмоктуватися, або надто холодну, яка швидко спричинить посилену перистальтику і дефекацію, не встигнувши розрихлити калові маси.
Проносна клізма
Проносну клізму (олійну, гіпертонічну) застосовують для збудження перистальтики і прискорення відходження кану і газів. Гіпертонічна клізма ефективна у разі здуття живота і затримання випорожнень після операції. У гумовий балон набирають 90—100 мл підігрітого до 38—42 °С 10 % ізотонічного розчину натрію хлориду або 20—30 % розчину магнію сульфату, наконечник змащують вазеліном. Хворий лягає на лівий бік. Розчин уводять повільно. Олійну клізму ставлять так. За допомогою грушоподібного балона в пряму кишку вводять від 50 до 200 мл соняшникової або конопляної олії чи вазеліну. Клізму ставлять увечері, розраховуючи, що проносний ефект настане через 10—12 год. Після введення олії хворий має лежати протягом 20—30 хв, щоб запобігти її витіканню.
Так само ставлять клізму за Огнєвим. За допомогою грушоподібного балона в пряму кишку вводять суміш із 20 мл 10 % розчину натрію хлориду, 20 мл гліцерину і 20 мл 3 % розчину водню пероксиду. Суміш цих розчинів подразнює слизову оболонку прямої кишки, рефлекторно посилює кишкову перистальтику і прискорює випорожнення.
Сифонна клізма
Сифонну клізму ставлять хворим із гострим отруєнням, кишковою непрохідністю та у разі неефективності очисної клізми. Для постановки сифонної клізми використовують систему з лійки місткістю до 1 л (або кухля Есмарха), скляної трубки і товстого шлункового зонда, а також до 8—10 л води температури 35—37 °С і таз. Хворий лягає на лівий бік. Наконечник зонда змащують вазеліном і вводять у пряму від'єднують, набирають у нього повітря, шприца, катетер виймають.
кишку на глибину 25—30 см. Знімають попередньо накладений на зонд затискач, лійку підіймають угору і за необхідності доливають воду, стежачи за тим, щоб у систему не потрапило повітря. Після відчуття хворим позиву до дефекації лійку опускають над тазом, нахиляють і виливають воду. Потім наливають чисту воду і знову лійку підіймають. Періодично підіймаючи та опускаючи лійку, промивають кишку до чистої води (мал. 14). Під час процедури стежать за станом хворого, після її закінчення лійку від'єднують від трубки, останню залишають у прямій кишці на 10—15 хв для виведення залишків води.
Лікувальна клізма
Лікувальну клізму застосовують у хворих, яким уводити лікарські препарати через рот неможливо. Лікарські препарати уводять за допомогою шприца і катетера повільно. Для ліпшого всмоктування препаратів їх завчасно підігрівають до температури 38—40 °С. Катетер змащують вазеліном, уводять у пряму кишку на глибину 10—15 см, під'єднують до нього шприц і вводять ліки, катетер затискують, шприц залишки ліків проштовхують повітрям із
Краплинна клізма
Краплинна клізма слугує для поповнення водно-сольового дефіциту в організмі, її ставлять за допомогою системи з крапельницею або кухля Есмарха, на трубку накладають гвинтовий затискач. До трубки під'єднують катетер і вводять його в пряму кишку на глибину 10—15 см. Лікувальні розчини (5 % розчин глюкози, ізотонічний розчин натрію хлориду) вводять підігрітими до температури 40 °С зі швидкістю 30—40 крапель за 1 хв.