menu
person
 Досягнення сучасної хірургії значною мірою пов'язані не лише з удосконаленням техніки оперативних втручань, а й з розвитком анестезіологічного забезпечення, післяопераційного раціонального супроводу хворих.

Для лікування тяжкохворих у хірургічних клініках є реанімаційні відділення. У менш потужних хірургічних стаціонарах є палата післяопераційної інтенсивної терапії (ППІТ). Якщо хворого у критичному стані доставляють у реанімаційне відділення або ППІТ, тут йому проводять комплекс діагностичних і лікувальних заходів, коригуючи стан гомеостазу до рівня ймовірного виконання оперативного втручання. Але нерідко тяжкохворих (політравма, профузні шлунково-кишкові кровотечі тощо) одразу направляють до операційної, що пов'язано з критичним станом, коли оперативне втручання стає одним із важливих у реанімації.

Протягом часу виконання оперативного втручання середній медичний персонал повинен підготувати постіль для тяжкохворого. Для таких хворих готують функціональне ліжко, яке застеляють стерильною постільною білизною. Положення хворого в ліжку залежить від виконаної операції, найчастіше — це положення напівсидячи.

У ППІТ на тяжкохворого заводять листок погодинного спостерігання за його станом. У ньому погодинно, а за потреби й частіше, відмічають усі призначення, кількість уведених розчинів, показники артеріального тиску, пульсу, температури тіла, кількість сечі тощо.

Якщо стан хворого задовільний, його бажано годувати і напувати зі спеціальних медичних поїльників. їжа має бути протертою і рідинною.

Через те що хворі тривалий час перебувають у положенні лежачи, необхідно активно займатися профілактикою пролежнів і застійної пневмонії. Застосовують інгаляції з розчином натрію гідрокарбонату, хлорофіліпту, ектерециду, дихальну гімнастику та ін. Постійне спостерігання за тяжкохворими та догляд їх потребує забезпечення вільного газообміну через повітроводи, інтубаційні трубки, періодич¬ного очищення їх.

Необхідність постійного спостерігання за станом тяжкохворих полегшує застосування моніторних систем. Вони дають змогу не тільки постійно відстежувати діяльність різних систем організму, подавати сигнал тривоги, якщо показники їхньої діяльності виходять за межі заданих режимів, оцінювати конкретну ситуацію, а й коригувати ці порушення.

У догляді за ротовою порожниною, шкірою застосовують такі самі методи, про які йшлося у попередніх розділах. У зв'язку з тяжким станом хворих усе це виконує середній і молодший медичний персонал.

Окрім постійного спостерігання за станом тяжкохворих і проведення необхідної терапії також потрібно дуже скрупульозно дотримуватися правил асептики й антисептики, оскільки в цих хворих відзначають імунодепресивний стан, зумовлений хворобою, оперативним втручанням і наркозом. Зважаючи на це, бажано максимально обмежити контакти медичного персоналу з хворим. При цьому медичний персонал має бути в стерильних халатах і масках. Перед кожним оглядом хворого руки необхідно обробляти відомими способами. Усе устаткування в ППІТ слід періодично стерилізувати. Також постійно контролюють бактеріальне забруднення повітря, устаткування і предмети догляду за хворими. Важливо обмежити спілкування медичного персоналу ППІТ з медичним персоналом інших відділень лікарні.

Таким чином, постійне спостерігання і правильний догляд за тяжкохворими в ППІТ — це невід'ємні компоненти інтенсивної терапії, від яких значною мірою залежить перебіг післяопераційного періоду.